Ознаками переохолодження є озноб, тремтіння, збліднення, а потім посиніння шкіри, губ, біль у пальцях рук і ніг. 

При легкому переохолодженні постраждалого достатньо тепло одягнути, дати гаряче пиття, змусити виконати декілька фізичних вправ.

При тривалому переохолодженні розвивається відмороження.

Відмороженням називається пошкодження тканин в результаті дії низької температури.

При дії низьких температур відбувається пригнічення життєвих процесів в тканинах, а не загибель їх. Загибель переохолоджених тканин наступає при нерівномірному їх зігріванні. Більш схильні до обмороження пальці, кисті, стопи, вуха, ніс.

У постраждалого спостерігаються сонливість, в’ялі рухи. При подальшому зниженні температури тіла — незв’язна мова, галюцинації, плутаність свідомості, втрата чуттєвості.

Схема надання першої допомоги:

— постраждалого треба зігріти;

— при зупинці дихання і відсутності пульсу – приступіть до реанімації;

— забезпечте нерухомість відморожених ділянок тіла (через крихкість судин і можливість крововиливу);

— якщо постраждалий в свідомості - дайте гаряче пиття;

— при відмороженні І ступеню – розтирайте відморожену частину сухою тканиною, в інших випадках - помістить під воду (200С) повільно піднімаючи її температуру;

— при відновленні чутливості та кровообігу кінцівку витріть насухо, накладіть стерильну або чисту пов’язку;

— можна надіти на постраждалого панчохи, рукавички.

Якомога швидше доставити в лікарню в тяжких випадках.