Визначення мінімального податкового зобов’язання наведено у п.п.14.1.114² п.14.1 ст. 114² ПКУ.

 Мінімальне податкове зобов’язання (МПЗ) - це мінімальна величина сплачених податків, зборів, платежів, пов’язаних з виробництвом та реалізацією власної сільгосппродукції та/або з власністю та/або користуванням (орендою, суборендою, емфітевзисом, постійним користуванням) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь.

Землі сільськогосподарського призначення (ст. 22 Земельного кодексу):

➢рілля; ➢багаторічні насадження; ➢сіножаті, пасовища та перелоги.

Платниками МПЗ є резиденти, які володіють та/або користуються (орендують/суборендують, на умовах емфітевзису, постійно користуються) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь (п.п. 162.1.1 прим. 1 п. 162.1 ст. 162 ПКУ).

 Виходячи з цього, кожна особа, яка володіє чи користується сільгоспугіддями, має сплатити за рік до бюджету певну мінімальну суму податку (юрособи та фізособи - ФОП, громадяни, якщо вони володіють чи користуються сільгоспугіддями. (п.п. 162.1.1 прим. 1 п. 162.1 ст. 162 ПКУ). Для ФОП термін подання декларації – 30 квітня (загальна система); 1 березня (ІІ група єдиного податку); 9 лютого (ІІІ група єдиного податку).

Для громадян контроль за справляння мінімальної величини податкового зобо’язання покладено на контролюючи органи за податковою адресою відповідно до п.п.170.14.1. п 170.14 ст. 170 ПКУ. Нарахування здійснюється до 1 липня року, наступного за звітним.Термін сплати – 60 днів від дати вручення.

У рахунок сплати МПЗ враховується низка сплачених податків, зокрема, ПДФО, військовий збір, плата за землю, рентна плата за спецводокористуваня, єдиний податок. Якщо за результатами року особа сплатила податків за рік менше, ніж МПЗ, то їй слід доплатити різницю між МПЗ і сумою таких податків у бюджет. (297 ¹.7 ПКУ )

Позитивне значення різниці між сумою загального мінімального податкового зобов'язання та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок є :

 - частиною зобов'язань з єдиного податку для ФОП - платників єдиного податку, які зобов'язані подавати додаток з розрахунком загального мінімального податкового зобов'язання у складі податкової декларації єдиного податку за податковий (звітний) рік. (п.297¹.1 статті 297¹ );

- є частиною зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб для ФОП загальної системи оподаткування, які зобов'язані подавати додаток з розрахунком загального мінімального податкового зобов'язання у складі податкової декларації про майновий стан та доходи за податковий (звітний) рік. (п 177.17 стаття 177 ПКУ);

- є частиною зобов’язань з податку на доходи фізичних осіб для громадян які володіють та/або користуються земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь.

МПЗ розраховується за формулою відповідно до 38¹.1 та 38¹.2 ст. 38¹ ПКУ, яка враховує нормативно грошову оцінку земельної ділянки, площу, кількість місяців володіння нею та коефіцієнт, який за 2022 - 2023 роки становить 0,04, з 2024 року - 0,05, з 2025 – 0,057.

При обчисленні мінімального податкового зобов’язання платниками єдиного податку четвертої групи - фізичними особами - підприємцями, які провадять діяльність виключно в межах фермерського господарства, зареєстрованого відповідно до Закону України "Про фермерське господарство", коефіцієнт "К", визначений у підпунктах 38^-1.1.1 і 38^-1.1.2 цього пункту, застосовується у половинному розмірі.( 38^-1.1.3.)

При цьому Законом України від 10 жовтня 2024 року № 4015-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у період дії воєнного стану», який набрав чинності 01.12.2024, доповнено підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ п. 74, яким, установлено, що при визначенні мінімального податкового зобов’язання у період з 01 січня 2024 року по 31 грудня року, у якому буде припинено або скасовано воєнний стан, введений Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102–IX, сума мінімального податкового зобов’язання, визначена відповідно до підпунктів 38 прим. 1.1.1 і 38 прим. 1.1.2 п. 38 прим. 1.1 ст. 38 прим. 1 ПКУ, не може становити менше 700 грн. з 1 гектара, а для земельних ділянок, у площі яких частка ріллі становить не менше 50 відс., – 1400 грн. з 1 гектара.

Дія п. 74 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ не поширюється на земельні ділянки, земельні частки (паї), що розташовані на територіях можливих бойових дій, які включені до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією.

Відпоідно до п.п.38¹.2.ст. 38¹  Мінімальне податкове зобов’язання не визначається для:

-земельних ділянок, що використовуються дачними (дачно-будівельними) та садівничими (городницькими) кооперативами (товариствами), а також набуті у власність/користування членами цих кооперативів (товариств) у результаті приватизації (купівлі/продажу, оренди) у межах земель, що належали цим кооперативам (товариствам) на праві колективної власності чи перебували у їх постійному користуванні;

-земель запасу;

-невитребуваних земельних часток (паїв), розпорядниками яких є органи місцевого самоврядування, крім таких земельних часток (паїв), переданих органами місцевого самоврядування в оренду;

-земельних ділянок зон відчуження та безумовного (обов’язкового) відселення, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи;

-земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, які належать фізичним особам на праві власності та/або на праві користування та станом на 1 січня 2022 року знаходилися у межах населених пунктів;

- земельних ділянок, земельних часток (паїв), за які не нараховувалися та не сплачувалися плата за землю або єдиний податок четвертої групи, що перебувають у консервації, або забруднені вибухонебезпечними предметами, або щодо яких прийнято рішення про надання податкових пільг зі сплати місцевих податків та/або зборів на підставі заяв платників податків про визнання земельних ділянок непридатними для використання у зв’язку з потенційною загрозою їх забруднення вибухонебезпечними предметами;

- земельних ділянок у разі передачі їх в оренду (суборенду), емфітевзис або інше користування (п.п.38 ¹.3. ст. 38 ¹ ПКУ )

- земельних ділянок (земельних часток (паїв), розташованих на територіях, на яких ведуться (велись) бойові дії, або на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської федерації (Наказ Міністерства розвитку громад та територій України № 176 зі змінами), і перебувають у власності чи користуванні (пп.69.15 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Закон України від 11.04.2023 №3050-ІХ)

Перелік передбачає дві градації ведення бойових дій на території: активні та можливі.

Коефіцієнт індексація земель:

2023 – 1;

2024 – 1,051;

2025 – 1,12.